Українська література






https://docs.google.com/presentation/d/1DwWH96jZJEcrU_T7uA8ANqS_bv_etTH5/edit?usp=sharing&ouid=109886924630650721970&rtpof=true&sd=true
Матіос "Армагедон уже відбувся"
Берегині України

разделитель текста

Інтерактивні вправи






Одним із складних завдань ЗНО з літератури є встановлення відповідності, зокрема, між цитатою та твором. Установіть у розміщеній нижче грі, з якого твору взяті цитати. Удачі!
ЗНАЙДИ ПАРУ...
http://learningapps.org/watch?v=p4x9ha09516

 Установіть порядок появи літературних творів.

 http://learningapps.org/watch?v=ph08c62jj16

Згадайте героїв літературних творів та авторів, які створили ці образи.


Установіть відповідність між місцем події та назвою твору.


Згадайте відомих письменників української літератури, спробуйте встановити їх характеристики

















Ю.Яновський. Роман у новелах "Вершники"

"Слово о полку Ігоревім"




Установи відповідність



Підготовка до ЗНО




Віртуальні мандрівки

Національний літературно-меморіальний музей Г. Сковороди


Музей-садиба  І. Котляревського

У цій садибі в самісінькому центрі Полтави народився основоположник сучасної української мови – Іван Котляревський. Тут він прожив усе своє життя. У цій садибі Іван Котляревський писав свою славнозвісну  «Енеїду», що принесла йому безсмертя. Тут він організовував літературні вечори, під час яких зачитував фрагменти поеми полтавчанам. Дім, у якому народився та прожив своє життя письменник, відбудований за малюнком іншого українського генія – Тараса Шевченка.
Проте Іван Котляревський – це не лише «Енеїда». Він учителював, грав на скрипці, досконало володів французькою, знав латину, давньогрецьку, перекладав Сафо, заснував перший у Полтаві театр і водночас… довгий час вірно служив у царському війську.
Ця постать, за якою – атмосфера епохи, варта того, щоб дізнатися про неї більше.
(За матеріалами інтернет-газети "День")

Національний музей  Т. Шевченка


Музей  "Кобзаря" Тараса Шевченка


Шевченківськими місцями


Національний музей-заповідник М. Гоголя


Музей Панаса Мирного (подорож перша)

   Запрошую на гостини до Панаса Мирного!

За  кількістю особистих, меморіальних речей господаря садиба Панаса Мирного  - одна з найбагатших в Україні. Якщо з його  творчістю ми більш-менш знайомі, то якою людиною був він,  не знає майже ніхто. Сам Панас Рудченко (справжнє прізвище) не любив розповідати про себе й нікому не дозволяв публікувати бодай якісь дані зі своєї біографії. Із екскурсії ви дізнаєтеся про чин Панаса Рудченка - дійсного стацького радника, порівнюючи до військового, -  це звання генерала. А ще дізнаєтесь, за що письменник отримував зарплату 120 рублів на місяць та чому писав ночами.

Музей Панаса Мирного (подорож друга)

Продовжуємо гостювати у садибі  Панаса Мирного. Цікаві факти про особистість письменника: чому одружився в 40 років; за що покохав свою дружину  (молодшу на 14 років); чому возився зі своїм парубоцьким мисником, як дівка з приданим; яка доля спіткала трьох синів Панаса Мирного.


Музей-заповідник  М. Коцюбинського


Квартира-музей  П. Тичини


Літературно-меморіальний музей  М. Рильського


Музей Уласа Самчука


Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття




 
Позакласне читання.
Урок однієї поезії.
Дмитро Павличко
«Квітка Цісик»
Хід уроку
Вчитель.  Сьогодн і у нас урок однієї поезії, за якою велике і змістовне життя людини. Але  все по порядку.
І так ім’я автора твору – Дмитро Павличко.
Ви дещо знаєте про нього. Але звичайно потрібно відновити у пам’яті відомості про поета, нашого сучасника.

Створення асоціативного куща до імені «Дмитро Павличко»:
1.   Батько.
2.   Поет.
3.   У минулому дипломат.
4.   Пісняр.

Перегляд презентації «Дмитро Павличко».

Звучить пісня-кліп «Два кольори» у виконання Квітки Цісик.

         Учитель. Уперше її голос я почула в середині 90-х. Спочатку залунала така до бо­лю рідна мелодія, а потім дивний, але зовсім незнайомий голос — і я завмерла. За ті кілька хвилин, що лунала пісня в її виконанні, душа заболіла так, що я, скам'яніла, не могла підвестися. Сльози лилися навіть тоді, ко­ли голос стих. Ледве розчула її ім'я, дивне і неповторне, — Квітка Цісик. Пев­но, емігрантка, подумала я, бо є акцент.

Лунає «Пісня про рушник» (№2, альбом «Пісні з України», 1980 рік).
Учитель. Але мине ще кілька років, поки я дізнаюсь хоч щось про неї, поки з'являться два диски з піснями Квітки Цісик. Коли я тримала їх в руках, то розуміла, що маю безцінний скарб. І перш, ніж прослухала їх удома, прочитала присвяту: «Ця збірка пісень — бажання мо­го українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».
Лунає пісня «Черемшина» (№2, альбом «Два кольори», 1989 рік).

Учитель. А потім — слухала, слухала… Аж поки не пролунала остання пісня.
А ще пізніше зрозуміла, чому на очах з’являлися сльози і якийсь дивний трепет на серці. Скоро дізналась, що її вже ось як 16 років немає серед нас. Вона стала янголом. І то лунав голос янгола. Квітка повернулася до своєї правітчизни вже після смерті, залишивши свою українську душу нам у спадок. Залишила в піснях, перетнувши всі землі, кордони, залізні завіси і подолавши час. Вона його обдурила, залишившись навіки молодою і вродливою. Бог заби­рає земне життя, а натомість дарує Вічність!
Лунає пісня «Де ти тепер?» (№ 1, альбом «Два кольори»).
Учитель. А ще пізніше я нарешті до­відалась про земний шлях цієї незбаг­ненної жінки. Доля її виявилась не менш надзвичайною, ніж її голос.
Перегляд презентації «Квітка Цісик».
Учитель. Епіграфом нашої праці будуть слова самої співачки:
 Я мріяла, що в Україні мене почують.
Квітка Цісик

Тож повернімось до поезії Дмитра Павличка. На паперових носіях ви маєте змогу ще раз перечитати твір, а ми прослухаємо його виразне читання  вголос, яке зробить ваша товаришка.

Робота з твором.
1.  Визначте жанр  твору.
Сонет.
2.  Як ви думаєте, чому саме форму сонета вибрав поет для розповіді про Квітку?
Насамперед, це улюблений жанр Павличка, у його доробку понад 200 сонетів.
А по-друге, вишукана форма сонета ще більше облагороджує цю надзвичайно талановиту співачку, що виконує пісні душею.
Учитель. Дуже гарно ви сказали. Дякую за такі слова.
3.  А тепер я попрошу теоретиків дати визначення сонета як жанру поезії. Це одне, і друге – закцентуйте увагу на такому: сонет – будова і структура, сонет – вираження думки. Ви над цим мали попрацювати.
Сонет – будова.
1.  14 рядків.
2.  2 катрена.
3.  2 терцети.
4.  Написаний ямбом.
Сонет – структура.
1.  Теза – 1 чотиривірш.
2.  Антитеза – 2 чотиривірш.
3.  Синтез – 1 тривірш.
4.  Узагальнення думки – 2 тривірш.
 Сонет – вираження думки.
1.  Присутня розгорнута драматургія, напруженість у слові.
2.  Містить певну філософську думку, за якою існує певний висновок.
3.  Є вдалою формою передачі життєвих спостережень.
Сонет (від італійського sonare – звучати) – вірш, що складається з 14 рядків зі схемою рим абба – абба – ввг – дгд.
4.  Який художній засіб використав автор уже в перших рядках твору?
Павличко використовує порівняння. Порівнює спів Квітки з голосом Божої Матері, що промовляє блакиттю, неземною чистотою.
5.  Але на цьому не зупиняється Дмитро Васильович, бо далі йде підсилення створеного образу піснярки за допомогою іншого художнього засобу. Визначіть цей троп.
Для підсилення образу співачки використано метафору: ангели  завмерли в здивуванні від божественної краси голосу.
Лунає пісня «Де ти тепер?» (№ 1, альбом «Два кольори»).
6.  Прочитайте уважно 2 катрен і сформуйте закодовані автором думки у цих рядках.
У перших двох рядках цього катрена Павличко підкреслює правдивість боротьби України за незалежність.

Коли читаємо «слава тече» - це ніщо інше, як образ могутнього Дніпра. А тече ця слава із Запорожжя до Києва в затінку хреста освячена.
Так автор поєднує минуле і сучасне, і цим наголошує, що всі покоління українців прагнули волі, яку і здобули.
7.  Поєднайте створений у сонеті образ співачки із висловленими думками.
Кейсі, або Квітка, споглядає зіркою на свою далеку і близьку Україну, «зблискує, мов зірка золота», у Всесвіті вічністю і радіє за рідний народ, бо вона постійно сумувала за Україною і мріяла щось зробити для неї.
8.  У 1 терцеті Павличко, підкреслюючи безсмертність і безмежність голосу Цісик,:
« Я слухаю і знаю, що нема
Свободи за межею пісні,
Безсмертя для вмирущого ума…»,
Використовує ще один художній троп, назвіть його і дайте визначення.

Це оксюморон: «Безсмертя для вмирущого ума».
Оксиморон – це стилістичний засіб, що полягає в сполученні протилежностей, парадоксальний вислів.

9.  І ось останній терцет. І знову  новий засіб. Назвіть і проментуйте його використання.
Це антитеза.
Всі страждання і сотні років боротьби, за влучними епітетами «дні багатослізні» і «всього світу скреготи залізні», обертає Квітка Цісик, ця талановита співачка, в тишину пасма, тобто обертає у мудрий спокій, мир і любов.
Учитель. Оці два альбоми українських пісень, які не мають собі рівних в Україні, і навряд комусь вдасться це зробити ще раз. Для цього треба мати Божу іскру, українську душу, а ще – втрачену батьківщину. Отож, завдяки майстерності руки Дмитра Павличка, ми маємо змогу доторкнутися душею до безсмертя і вічності Квітки Цісик.
Лунає пісня «Де ти тепер?» (№ 1, альбом «Два кольори»).
Учитель. Разом ви маєте продемонструвати зібраний матеріал-проект «Квітка Цісик – Квітка України»
Учитель. Який слід людина залишає в цьому земному житті? Як часто ми в тяжкі хвилини думаємо про це. Від художника залишаються картини, і нія­кий час не в змозі їх знищити. Від письменника його твори, бо, як відомо, ру­кописи не горять. А Квітка залишила нам пісні, щоб ми не забували, що вони у нас найкращі в світі.
І спробуймо, не втрачаючи батьківщини, любити їх так, як любила Квітка Цісик і покласти палаючі квіти любові на могилу найспівучішої Квітки України.

Лунає пісня «Де ти тепер?» (№ 1, альбом «Два кольори»).


Домашнє завдання. Написати відгук на одну із пісень Квітки Цісик.










Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)