Слободяник Ірина Степанівна

Цікаві факти

• Друга збірка поезій Миколи Вінграновського, що називається «Сто поезій», завдяки старанням цензури вийшла в друк, маючи їх 99.
• Один з українських еміграційних письменників-авангардистів Ігор Костецький разом зі своєю дружиною переклав роман радянського класика соцреалізму Олеся Гончара «Собор».
• Олег Лишега використав авторський пунктуаційний знак горизонтальної двокрапки «..» у п’єсі «Друже Лі Бо, брате Ду Фу».
• Юрій Покальчук був першим у СРСР перекладачем творів славетного аргентинського письменника-культуролога Хорхе Луїса Борхеса.
• Михайло Драй-Хмара, який знав дев’ятнадять мов, останньою став вивчати англійську.
• Іван Нечуй-Левицький принципово не вживав літеру «Ї».
• Будинок Роліт — абсолютний рекордсмен в Україні за кількістю меморіальних дощок на фасаді.
• Антологія руська видана 1881 році у Львові -- це перша антологія української поезії.
• Автор гумористичних віршів, Юрко Позаяк, був керівником Служби підготовки виступів Віктора Ющенка.
• Ліна Костенко відмовилась від звання Героя України.
• Офіційно визнаний радянський поет Павло Тичина деякий час оплачував передплату на газету «Літературна Україна» молодому поету-дисиденту Миколі Холодному.
• Книга Люко Дашвар «Рай.Центр» стала лауреатом конкурсів Коронація слова 2009 та конкурсу невдалих книг Золота булька.
• Згідно з рейтингом німецької телерадіокомпанії SWR, в 2009 році німецький переклад збірки «Гімн демократичної молоді» Сергія Жадана посів перше місце серед рекомендованих іншомовних книжок, у якому роман Льва Толстого «Анна Кареніна» був на сьомому місці.
• Клим Поліщук досліджував культуру народу комі.
• Українська література у ХХ столітті розвивалась не лише в Україні і не лише українською — окремі твори і автори еміграційної літератури є широко визнаним загальноукраїнським і навіть світовим надбанням.
• Українські письменники початку 20 століття створили угрупування під назвою Нова генерація, а в кінці цього ж століття — Нова деґенерація.
• Поет-модерніст Зіновій Штокалко був знайомий з Сальвадором Далі.
• Деякі речення в романах української письменниці-сюрреалістки Емми Андієвської сягають п'ятнадцяти сторінок.
• Олег Лишега - це перший український поет, якого нагороджено премією ПЕН-клубу за переклад англійською мовою збірки україномовної поезії.
• Англомовний сатиричний роман Марини Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи» став міжнародним бестселером і здобув декілька нагород.
• Старший брат Остапа Вишні теж був письменником-гумористом.
• Уласа Самчука номінували кандидатом на здобуття Нобелівської премії з літератури.
• Збірку віршів під назвою "Кобзар" видав в 1924 році футурист Михайль Семенко.
• Український фізик Іван Пулюй не тільки зробив великий вклад у відкриття Рентгенівського випромінювання, але і вперше переклав Євангеліє українською мовою.
• Український драматург Ігор Костецький був особисто знайомий і листувався з провідними представниками західного модернізму, такими як Езра Павнд, Томас Еліот та Арнольд Шенберґ.
• Музеї та пам'ятники Тараса Шевченка, який ніколи не виїздив за межі держави, де народився, нині розташовані по всьому світу.
• Брати-письменники Григорій і Григір Тютюнники отримали одне й те саме ім'я Григорій через випадковий збіг обставин.
• В польській літературі існувала українська школа - група поетів і письменників доби романтизму, які в своїй творчості зверталися до української історичної тематики.
• Мистецька премія Глодоський скарб була заснована українським письменником Григорієм Гусейновим за кошти одержаної ним Національної Шевченківської премії.
• Закарпатський лікар та поет Іван Орлай був учителем класика української та російської літератури Миколи Гоголя та підтримував дружні зв'язки з класиком німецької літератури Йоганном фон Ґете.
• Кубанський поет Іван Варавва включив до виданої в 1966 році в СРСР збірки «Пісні козаків Кубані» текст пісні «Ще не вмерла Україна», яка 1992 року офіційно стала Державним Гімном України.
• В романі Василя Кожелянка «Дефіляда»  Україна постає геополітичною силою, яка у Другій світовій війні здолала Росію і протистоїть Німеччині.
• Усі повісті Тарас Шевченко написав на засланні й російською мовою, причому перші дві з них «Наймичка» та «Варнак» через заборону писати і малювати був змушений підписувати фіктивними датами.
• Український драматург Ігор Костецький був автором абсурдних п'єс ще до того, як вони проявилися на Заході в творчості Ежена Іонеско та Семюеля Бекета.
• У «Романі про людське призначення» сучасної української письменниці Емми Андієвської величезна кількість персонажів (514), причому більшість із них є українцями, хоча дія роману розгортається у багатьох країнах світу, крім того, за цікавим збігом у другому виданні твору (К.: «Орій», 1992, 514 стор.) на кожну сторінку книги припадає новий персонаж.